Бершадської міської ради
Опитування №1
Тиждень, присвячений безпечній роботі в мережі Інтернет та раціональному використанню гаджетів закінчується. Сподіюваємось, що всі учні нашої школи ознайомились зі змістом розділу "Безпека в Інтернеті". Якщо хтось не встиг, то саме час це зробити і батькам порадити.
В рамках вищевказаного тижня ми провели цікаве опитування для учнів 5-11 класів під назвою "Смартфон та здоров'я". Ми висловлюємо щиру вдячність тим 151 учням, що взяли участь в даному опитуванні.
Якщо аналізувати по класах, то найбільш активними були учні 5-х класів, а за статтю - дівчатка.
Питання 1. Скільки років ви користуєтесь смартфоном?
З діаграми робимо висновки: більшість наших учнів користуються смартфоном від 4 до 7 років (52,3%). І всі 100% дітей володіють смартфонами.
Питання 2-3. Скільки часу на добу ви проводили до карантину / проводите під час карантину?
Спостерігається збільшення часу проводження дітей за смартфоном під час карантину. Значною мірою зросла кількість учнів, що проводять за смартфоном по 6-8 годин на добу (з 6,6% до 16,6%, також більше учнів проводять за смартфоном понад 8 годин на добу (було 4 учні, стало - 18).
Питання 5. Чи відчуваєте ви пагубний вплив смартфона/планшета на зір?
10 дітей (6,6%) відповіли, що вони підозрюють розвиток короткозорості, в 49 учнів (32,5%) очі постійно втомлені, але більшість учнів відповіли, що очі не втомлюються і зір в повному порядку (89 дітей, 58,9%). Насправді, результати по цьому питанні ми не можимо сприймати за позитивні, оскільки 41% опитаних (67 дітей) в тій чи іншій мірі відчувають негативний вплив на зір від надмірного користування смартфоном/планшетом.
Питання 6. Чи робите ви вправи для очей при тривалому користуванні смартфоном/планшетом/ноутбуком?
Без коментарів.
Питання 7-8 показують, що дітям не сильно важливо, яка в дисплеях їх смарфонів матриця та чи є в ній ШИМ.
Для довідки: ШИМ (ШІМ), Широтно-Імпульсна Модуляція - незамітне мерехтіння, яке дуже не слабо псує зір. Як правило, ШИМ присутній у екранах зі встановленою матрицею AMOLED і практично відсутній в матрицях, виготовлених по технології IPS. Перевірити, чи є у дисплея вашого сматфону ШИМ дуже просто. По-перше, прочитайте про модель вашого телефону в Інтернеті характеристики. Якщо матриця IPS - вам немає чого боятись, там ШИМ відсутній. Якщо ж в сматфоні використовується AMOLED-матриця, то встановіть в телефоні мінімальний рівень яскравості, візьміть інший смарфон, включіть камеру і наведіть на екран вашого смартфону, ви побачите мерехтіння та полоски. Для очей вони не видимі, проте здійснюють пагубний вплив на зір. В найсучасніших смартфонах, які недавно створили, додали функцію DC dimming, яка знижує шкідливе для очей мерехтіння до 20-30%, але повністю його не усуває. В Iphone 11 Pro якість AMOLED-дисплею дуже висока, тому там мерехтіння значно менше, ніж в інших брендів, але всерівно присутнє. В дешевих Samsung’ах для прикладу, просто "вирвиглазий" ШИМ.
Результати питань 9-10 наочно демонструють великий рівень залежності від Інтернету у наших учнів:
Ну і на останок, дякуємо вам за те, що не будете забувати про сайт школи після закінчення карантину.
Серед найбільш швидко еволюціонуючих злочинів, що вчиняються з використанням комп’ютерних мереж є шахрайства з електронними платіжними системами та «проблеми» з їх використанням:
- Фішинг (англ. phishing, від fishing – рибальство) – це виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних, імітуючи роботу сайтів інтернет-магазину, платіжної системи або перехопивши запит на браузері, шляхом проведення масових спам-розсилок електронних листів від імені популярних брендів, банків, особистих повідомлень всередині різних сервісів, соціальних мереж, переадресація користувача на підроблений сайт (фейкову сторінку), спонукання жертви ввести там свої дані (логін, пароль, дані платіжної картки, іншу таємну інформацію для отримання доступу до їх акаунтів).
- Фармінг (англ. pharming) – удосконалена версія фішингу, перенаправлення користувача на інший сайт, але не через підроблені посилання, а через зараження комп’ютера шкідливим програмним забезпеченням, яке, навіть у разі правильного введення потерпілим адреси справжнього сайту, забезпечує потрапляння на фейковий сайт.
- Кардінг (анг. carding) – злочинці отримують дані потерпілого за банківською картою і здійснюють купівлю товарів, оплату послуг або переводять у готівку шляхом вчинення фішингу, а також створюючи інтернет-магазини, які насправді нічого не продають, а просто збирають дані по картах.
Найпопулярніша в Україні дошка оголошень - olx.ua має багато фішингових (підробних) сайтів, які виглядають практично як сайт-оригінал, відрізняючись від оригіналу лише кількома буквами в адресі сайту. Часто на оригінальному сайті розміщують повідомлення з заниженою ціною, людина звісно хоче придбати товар по низькій ціні. Шахрай зв'язується з жертвою через вайбер, потім дає посилання на товар, щоб придбати його через олх-доставку. Лише посилання - не на оригінальний сайт, а фішинговий. Людина-жертва переходить на той сайт, вводить свій номер карти, термін дії, суму, код cvv і прощається з грішми назавжди! Будьте максимально уважні, здійснюючи покупки в Інтернеті.
Широкого поширення набули й інші різновиди кібершахрайства, що зачіпають споживчі й майнові права довірливих інрернет-користувачів:
- Смс-шахрайство – пропозиції відправити повідомлення на короткий номер містяться в значній частині спаму під приводом: блокування облікового запису жертви чи ускладнення роботи системи через розсилки спаму за допомогою вірусів типу «Trojans».
- «Листи щастя» – користувач отримує спам-лист із повідомленням про виграш у великому інтернет-проекті – лотереї, конкурсі, акції, для отримання якого потрібно оплатити наперед податок, комісію, внести певну суму, щоб пройти онлайн-реєстрацію, для переходу на інший рівень, в супергру.
- Ділові пропозиції із завищеною оцінкою очікуваного прибутку –пропозиція (на безкоштовних дошках оголошень, форумах, спеціальних сайтах, у спам-розсилках) високоприбуткової роботи вдома (збирання інформації, дизайн веб-сайтів, створення програмних продуктів, набір тексту, переклад за вигідним тарифом тощо), працевлаштування в компанію зі світовим ім’ям. Жертва здійснює передоплату витратних матеріалів, відшкодовує витрати на їх доставку, робить гарантійний чи вступний внесок, або частину часу працює безкоштовно на випробувальному терміні.
- Пільгові позики – фізичним особам часто пропонують пільгові кредити, для отримання яких необхідно зробити вступний внесок або в які закладено приховані занадто високі відсотки.
- Шахрайство під час онлайн-гри – потенційній жертві випадає можливість отримати гроші, а щоб скористатися «удачею» потрібно завантажити програмне забезпечення для гри – вірус.
- Шахрайство-здирництво – жертва отримує повідомлення про те, що користуючись послугами різних інтернет-сервісів, відвідуючи сайти сумнівного чи злочинного змісту, вона вчиняє злочин, чи веде аморальний спосіб життя, про що стане відомо правоохоронним органам, рідним, діловим партнерам. З метою запобігання зазначеному необхідно перерахувати гроші на рахунок злочинця. У іншому випадку – потерпілого повідомляють про можливість безкоштовно отримати від невідомої особи чи родича коштовну річ лише оплативши за пересилку половину від реальної вартості товару.
- Зловживання співчуттям – шахраї через спам-розсилку тиражують листи жалісливого змісту, в яких описують неіснуючі власні проблеми, вирішити які можна, надіславши на їх рахунок невеликі кошти; сума зібраного залежить від активності шахрая та рівня емпатії жертв.
- Збирання пожертвувань – кібершахраї збирають кошти під різними благодійними гаслами: починаючи від пожертв на операцію для спасіння життя чи відновлення здоров’я дитини із зазначенням номеру мобільного телефону, банківських реквізитів чи електронного гаманця «мами» до допомоги дитячим будинкам тощо.
- Фінансові інвестиційні «піраміди» – шахрайство, що вчиняється під прикриттям організації, членство в якій набувається в разі внесення коштів потерпілими, причому розмір прибутків зростає прямо пропорційно кіількості вкладників та місцю розпорядника коштів у ієрархії цієї організації.
- Псевдолотереї – на електронну адресу потерпілого приходить повідомлення про те, що він виграв велику суму грошей чи коштовний подарунок у лотереї, про яку він навіть й не чув, і потрібно перерахувати гроші для активації рахунку або пересилання виграшу.
- Спорт-прогнози – на сайтах букмекерських контор, які часто і самі є шахрайськими, та в спам-розсилках кібершахраї пропонують купити прогнози спортивних результатів від «професіоналів» або взагалі «знають» все про договірні матчі в футболі й поділяться цим за гроші.
На вашому комп'ютері інстальовано безліч програм. Значна частина з них постійно чи періодично користуються доступом до мережі Інтернет. Одні добре почувають себе в межах комп'ютера, працюють з внутрішньою інформацією і лише інколи ходять за оновленням в Інтернет. Іншим програмам взагалі не цікаво обмежувати себе інформаційним простором комп'ютера, і саме тут вони звертаються до Всесвітньої Мережі…
Цікаво, що коли користувач дає дозвіл на вихід в Інтернет програмам, він не підозрює, що вони роблять, або з чим можуть повернутися. І навіщо турбуватися, якщо їх захищає антивірус?
Зазвичай всі дані, надіслані та отримані цими програмами, не несуть ніякої загрози для користувача. Але інколи разом з необхідною для роботи інформацією можуть бути надіслані конфіденційні дані користувача без його дозволу.
Вже залишився позаду той час, коли зловмисники писали шкідливі програми для розваги або щоб комусь нашкодити. Зараз їхня ціль в грошових знаках. Кожного автора, перш за все, цікавить фінансова вигода. Тобто дії зловмисних програм спрямовані на те, щоб заробити на користувачу зараженого чи атакованого комп’ютера. А якщо на вас заробляють, то ви обов'язково щось втрачаєте: гроші, час, репутацію.
Найпоширеніші способи подібного заробітку:
Викрадення аккаунтів соціальних мереж Instagram, VKontakte, Odnoklassniki, Facebook тощо для розсилки спаму всім вашим друзям або шантажу з приводу повернення вашої сторінки.
Викрадення поштових даних - як самої електронної скриньки, так і листів, що знаходяться на комп’ютері, в яких міститься інформація про ваші реєстраційні дані на інших ресурсах.
Використання комп’ютера у складі БотНету – на тисячі комп’ютерів завантажуються програми, які застосовуються для масової розсилки спам-повідомлень, або для атаки серверів будь-якого типу (цікаво, що в такому випадку провайдери блокують користувачу доступ до Інтернет, щоб зупинити спамовий потік чи атаки).
Викрадення даних, які мають відношення до фінансових операцій: особиста документація, WebMoney, кредитні карти, дані доступу до гаманців криптовалют (біткоїн тощо) та інші платіжні системи.
SMS-локери – повністю або частково блокують ваш комп’ютер з елементами шантажу та метою відправки вами платного повідомлення.
Несанкціонований показ рекламних повідомлень.
Подумайте, хакери по всьому світі взомлюють криптовалютні біржі, які мають серйозні рівні захисту, Інтернет-банки і т.д. на десятки, а інколи і сотні мільйонів доларів. Що їм вартує взломати ваш онлайн-гаманець чи отримати дані платіжної картки? Одна ваша необережність, - і ви можете понести значні фінансові втрати.
Яким чином це все відбувається? Наприклад, програма, яка була завантажена з мережі Інтернет або інших недостовірних джерел, виходить у Всесвітню Мережу та завантажує троянську програму. Не одну. Зазвичай подібні загрози поширюються на комп’ютері як грибниця – там, де одна, там і інша. Цим самим зловмисники страхують себе від того, що антивірус зможе видалити всі небезпечні додатки. Програма антивірусного захисту зможе з 10 – 20 різновидів подібних шкідливих програм знайти майже всі. Але оскільки нові зразки з’являються постійно, то з великою вирогідністю 1-2 загрози залишаться на комп’ютері і будуть виконувати свою чорну роботу, паралельно завантажуючи нових "братів".
І це не обов’язково починається із завантаження користувачем підозрілої програми. Все може починатися інакше. Ви переглядаєте сторінки в Інтернет і в одну мить переходите за посиланням на небезпечний сайт. З вигляду він може нічим не відрізнятися від інших сайтів і нести цікаву чи корисну інформацію – ніхто вас не попередить ні про загрозу, ні про її наслідки. Із сайту, використовуючи вразливості найпоширеніших браузерів Opera, Firefox, Internet Explorer чи їхніх додатків, на ваш комп’ютер без вашої згоди (чи взагалі інформування) таємно завантажується крихітна програма, яка в свою чергу скачує та інсталює вищезазначені загрози.
До аналогічного результату може призвести зовнішня атака на ваш комп’ютер, як цільова – хакером, так і випадкова – таким же БотНетом, частиною якого можете стати ви.
Таким чином, антивірус сканує та перевіряє всі файли, які використовуються системою чи знаходяться на жорсткому диску – все, що знаходиться в межах комп’ютера. А загрози, які не знайшов антивірус, або небезпека, яка проникає ззовні, ведуть активну роботу по обміну інформацією із зловмисниками. ВАШОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ. За даними Zillya
Що таке мережевий етикет?
Мережевий етикет - ( або "netiquette" від англ. network etiquette, або "нетікет"), так називаються правила, прийняті в мережі ІНТЕРНЕТ або, якщо хочете, кіберпросторі.
Нетікет - це просто правила хорошого тону, більшість з яких люди придумали давно.
1. Пам'ятайте, що Ви розмовляєте з людьми.
Відстоюйте свою точку зору, але не ображайте навколишніх. Коли Ви використовуєте якийсь сайт, то маєте діло з екраном монітора. Ви не можете жестикулювати, змінювати тон, і вираз обличчя не грає ніякої ролі. Слова, і тільки слова написані Вами - це все, що бачить Ваш співрозмовник. Коли Ви розмовляєте з кимось в кіберпросторі, пам'ятайте, що Ваші слова фіксуються, можливо вони збережуться там, куди Ви вже не зможете дістатись. Тобто, Ваші слова можуть повернутись проти Вас і нашкодити Вам.
2. Притримуйтесь тих самих правил поведінки, що і в реальному житті
В реальному житті більшість з нас підкоряються закону та моралі. В віртуальному просторі люди інколи забувають про те, що "за екраном" знаходиться жива людина, і думають, що в Інтернеті правила поведінки не такі суворі, як в звичайному житті. Проте це помилкова думка. Якщо Ви будете погрожувати комусь, принижувати або обманете когось, чи вчините протиправні дії, Вас можуть вирахувати по IP-адресі і використання VPN не завжди допомагає. У нас в державі діє підрозділ національної поліції - Кіберполіція https://cyberpolice.gov.ua, цей відділ займається розслідуванням злочинів, зроблених в кіберпросторі. Представники кіберполіції дають запит до провайдера Інтернету і провайдер на запит надає всю необхідну інформацію про вас, так що думайте добре, перед тим як вчинити будь яку протиправну дію в кіберпросторі, це може мати для вас плачевні наслідки.
3. Пам'ятайте де Ви знаходитесь
Нетикет змінюється від комп'ютера до комп'ютера, від форума до форуму і те, що без коливань приймається в одному місці, можуть прийняти за грубість в іншому.
4. Зберігайте власну гідність
Вас будуть оцінювати по тому, як Ви пишите. Для тих хто знаходиться у Всесвітній павутині це має значення. Таким чином, правила граматики, та гарне форматування Ваших повідомлень та публікацій відіграють важливу роль. Не ображайте користувачів, будьте терпеливі та ввічливі. Не використовуйте ненормативну лексику, не йдіть на конфлікт заради самого конфлікту.
5. Віднесіться з повагою не тільки до своєї, але й до чужої приватності
Якщо Ви з якихось причин хочете зберегти анонімність, признайте ці правила і за Вашим співрозмовником. Більше того - він має право на анонімність і приватність, навіть якщо Ви виступаєте відкрито. Не публікуйте інформацію із Ваших приватних листів без згоди їх відправників, не копайтесь в чужих поштових скриньках, і в кінцевому результаті, - в чужих комп'ютерах.
6. Не зловживайте Вашими можливостями.
Деякі люди в віртуальному просторі відчувають себе професіоналами. Це аси в мережевих іграх, експерти в офісі, системні адміністратори і ін. Володіючи більш широкими знаннями, ніж інші користувачі, або маючи більш широкі повноваження, ці люди автоматично отримують перевагу. Однак це зовсім не означає, що вони можуть користуватись цим на шкоду іншим.
7. Вчіться прощавати іншим їх помилки
Кожен колись був новачком. Тому коли хтось допускає помилку - наприклад помилка в слові, необережний флейм, незрозуміле або дурне запитання, невиправдано довга відповідь та ін. - будьте до них поблажливі. Навіть якщо "руки сверблять" відповісти, подумайте двічі. Якщо Ви володієте гарними манерами, це значить, що Ви маєте ліцензію на викладання цих манер всім іншим. Якщо Ви вирішили звернути увагу користувача, на його помилку, зробіть це коректно, і найкраще не в обговоренні, а в приватному листі. Дайте людям можливість засумніватися. І не будьте надмірними.
«Я знаю людей, які три, чотири, п’ять, шість разів потрапляли в аварію через залежність від телефону і бажання негайно відповісти на смс або на дзвінок. Я знаю людей, які проводять 8-10 годин на день, працюючи за комп’ютером. Інтернет-залежність — це така форма поведінки, яка може зруйнувати — психологічно і фізично — ваше життя і життя ваших близьких», — запевняє керівник першого центру по роботі з інтернет-залежними доктор Кімберлі Янг.
«Чи є у вас інтернет-залежність?», — звернувся я до своїх підписників в одній із соцмереж. Через 15 годин показники були такими: 71% відповіли «так», 29% — «ні». Щирість деяких відповідей вражає. Наприклад: «Мій колишній чоловік проводив в інтернеті весь час, який не спав. Це десь 15 годин на добу. Одна з причин повного руйнування сім'ї та відсутності бажання працювати (бодай спробувати знайти роботу)». Моя клієнтка під час терапевтичної сесії сказала: «Я поставила чоловікові умову: якщо він не перестане користуватися телефоном весь час, я розлучуся».
Інтернет-залежність зовсім є не такою нешкідливою, як нам здається. Чи знали ви, що:
Особиста історія
Я згадую, як ще зовсім недавно не міг «відірвати» дітей від смартфона, при цьому часом і сам не розлучався з ним. Це траплялося в ті моменти, коли я був дуже зайнятий. Міг відповідати на листи до 22.00. Вечеря — телефон поруч. Одного разу під час моєї «зайнятої» вечері дочка запитала: «Тату, чому ти весь час з телефоном?». Я міг (так і зробив) навести різні аргументи: заробляю гроші, потрібно терміново відповісти на повідомлення, люди чекають мою відповідь і т.ін. Бачите, в чому проблема? Я відразу хочу захистити себе і фокусуюсь на собі, занурений в такі моменти в себе. Все ж природно і зрозуміло! У чому проблема?
Проблема в тому, що я пропустив період переживання донькою-підлітком першої закоханості. Зрештою вона розлучилася (можливо, поки розлучилася) з тим, в кого була закохана. Але я навіть не припускав, як дуже вона переймалася розставанням.
Нещодавно я наважився відкласти смартфон і прийняв для себе рішення після шостої вечора переважно не відповідати на листи та інші повідомлення. Ми пішли гуляти. Ви навіть не уявляєте, що я відкрив. Ми гуляли майже годину, і я слухав і слухав її. І обмірковував: «Та коли ж таке було?! Невже слона я й не помітив? Поруч, у сусідній кімнаті». Я слухав про її почуття і збагнув, що все прогавив.
Бачите, ми настільки зосереджені на собі, що будь-які аргументи нам підходять — але вони руйнують зв’язок між вами і вашими близькими. Питання дочки: «Тату, чому ти весь час з телефоном?» можна переформулювати приблизно так: «Тату, чому ми не можемо поговорити? Чому у тебе на мене обмаль часу, а на інших людей є? Чому я для тебе не є важливішою? Чому я так мало вартую для тебе?».
Якщо ви часто використовуєте ваш смартфон або комп’ютер, дайте собі відповідь на питання: «Як моїм близьким зі мною живеться? Або задоволення є важливим тільки для мене? Може, життя стало занадто егоїстичним? Для мене важливі мої близькі, колеги, коли я чую чергове „дзень“ під час спілкування?»
Ознаки інтернет-залежності у дитини
1. Дитина користується Інтернетом як засобом від стресу.
2. Він або вона часто втрачає рахунок часу, поки знаходиться в мережі.
3. Дитина з легкістю жертвує сном заради можливості провести більше часу он-лайн.
4. Дитина, як правило, віддає перевагу витрачати власний час на Інтернет, ніж на сім’ю або друзів.
5. Дитина обманює друзів або членів сім’ї, коли мова заходить про кількість часу, проведеному в мережі Інтернет.
6. Дитина яро протестує або стає дратівливою, коли йому (їй) не дозволяють підключатися до мережі.
7. Дитина перевіряє по кілька разів за день (іноді - кілька десятків разів) свій Інстаграм і (або) інші соцмережі.
8. Він або вона помітно втратив (а) інтерес до улюблених раніше занять, які сприймав (а), як приємне проведення часу до того, як отримав (а) доступ до Інтернету.
9. Дитина "сидить в телефоні" більше 4-х годин щодня.
10. Дитина зав’язує відносини з людьми, яких зустрічає в онлайн.
11. Дитина ігнорує строки, встановлені вами на користування Інтернетом.
12. Він або вона часто їсть, сидячи за комп’ютером або смартфоном чи планшетом.
13. Після тривалого невикористання мережі Інтернет у дитини можна спостерігати симптоми ломки, зокрема: занепокоєння; невгамовність; тремтіння рук.
14. Дитина думає про Інтернет постійно.
15. Дитина перестає бачити відмінності між віртуальним і реальним світом.
Гаджетозалежність (залежність від смартфонів, планшетів, ноутбуків тощо)
Гаджетозалежність – нова хвороба, яку вчені ставлять в один перелік з алкоголізмом і наркоманією.
Життя без гаджетів у молоді викликає такий же стрес, як у жертв катастроф або війни! Посттравматичний синдром виявили угорські вчені у випробовуваних, у яких на час забирали смартфони. І зафіксували схожі симптоми – підвищене серцебиття і розгубленість.
Чотири з половиною години н день – стільки витрачає зараз в середньому власник гаджету на перевірку пошти, дзвінків і соціальні мережі. Тому дослідники фіксують ще одне популярний розлад – "синдром фантомних повідомлень". Коли людині весь час ввижається сигнал про нове смс або повідомлення в месенджері.
Ще одна небезпека, яка чатує на власника гаджета – синдром "сухого ока". Адже саме вони моргають менше, ніж це потрібно для гарного зрошення слізної оболонки. Звідси погіршення зору, безсоння, дратівливість... Ті ж, хто часто користується смартфоном в темряві, можуть заробити і ослаблення зору!
Сколіоз, деформація грудної клітини - ще одна проблема, яку можуть заробити любителі посидіти за смартфоном чи планшетом по 5-8 годин на день.
Віртуальний світ яскравіший, ніж реальний
Втім проблеми з поставою – то далеко не єдина біда, спричинена гаджетами. Часті та тривалі ігри на планшетах і смартфонах формують абсолютну неприродну для читання та письма динаміку роботи очних м’язів, викликають дислексію – нездатність оволодіння навичками читання.
Дитині важко фокусувати погляд і втримувати його на нерухомому об’єкті, бо очі звикли слідкувати за рухомими яскравими об’єктами в іграх. Ще одна проблема – дихання, а саме – порушення ритму дихання. Затамувавши подих, він чекає дозволу взяти гаджет. А якщо дорослі поспостерігають за дитиною під час гри на планшеті, то помітять, що дитина буває настільки захопленою, заглибленою в ігрові процеси, що навіть забуває дихати. А це, безумовно, викликає кисневе голодування головного мозку і загальну зміну ритмів роботи мозку.
Які проблеми є в дітей із залежністю від гаджетів
Коли дитина піднімає очі, тобто «виймає» їх зі свого кольорового та феєрично нереального світу, який дарує їй гаджет, вона відчуває сильний дискомфорт і реальні психологічні труднощі сприйняття навколишнього простору і людей у ньому. Причина – реальність, що нас оточує, не настільки яскрава і не настільки естетично організована – звичайна сірість. Виникає відчуття «очі б мої цього не бачили» і бажання знову зануритися в нереально красиві світи.
У реальному світі мало які об’єкти перебувають у постійному русі, а глядацький центр мозку уже натренований бачити та фокусуватися на тому, що рухається. Те, що не рухається, мозок просто навіть не розпізнає як об’єкт або розпізнає з низьким рівнем чіткості, що приносить дискомфорт і неприємні відчуття, інколи навіть больові.
Дитина втрачає закладену в ній здатність самій слідкувати за тим, що відбувається. Щоби самому слідкувати за процесами в реальному світі, потрібно вміти керувати своїм тілом, вміти сприймати інформацію та взаємодіяти з реальними об’єктами, які діють автономно від тебе.
Є кілька орієнтирів які можуть вказати на залежність дитини від гаджетів:
- бажання користуватися гаджетом більше 1 години за день;
- різко псується настрій, коли завершується час, виділений на користування гаджетом;
- різко покращується настрій, коли отримує дозвіл взяти гаджет;
- дитина торгується за право взяти гаджет, капризує, вимолює дозвіл на гаджет;
- після користування гаджетом важко переключається на новий вид діяльності, ніби застрягає в попередній діяльності;
- після користування гаджетом проявляє дратівливість, агресивність у спілкуванні.
Як зрозуміти, що дитячій психіці завдано шкоду?
Дуже просто. Перший орієнтир – привідкритий рот, що говорить про порушення самоконтролю за поведінкою тіла через слабкість нервової системи. І другий показник, який варто розглядати як більш складне порушення психіки – це висолоплений язик під час здійснення якоїсь дії, як-от натискання кнопок планшета, письма чи обведення картинки по контуру. Навіть незначне випадання язика з-за зубів може свідчити, що психіці дитини нанесено шкоду.
Психологічні проблеми гаджетозалежних дітей і порятунок від них
Звичайно, про повну заборону гаджетів говорити не варто, все-таки в сучасному світі без новітніх технологій вижити важко. Боротися швидше варто з нераціональним використанням електронних пристроїв. Якщо дитина дивиться освітнє відео на YouTube чи читає класику з електронної книги, дорікати не варто. Проблему становить «тупе вбивання часу», адже воно призводить до низки порушень.
Брак фізичної активності.
Тут усе зрозуміло. Якщо дитина замість занять у якійсь секції, просиджує за гаджетом, то навантажень їй точно бракуватиме. Зі всіма відповідними наслідками, на кшталт зайвої ваги, демінералізації кісток і порушень гормонального фону.
Проблеми зі сном.
Уже доведено, що випромінювання від світлодіодів і рідкокристалічних екранів заважає нормальним циклам сну. Це освітлення блокує вироблення мелатоніну, тому не дивно, що шанувальники гаджетів засинають із величезними труднощами.
Відсутність психічної стійкості.
Йдеться про відсутність необхідних навиків комунікації. Тут, щоправда, є питання, яка з проблем є первинною – особливості психіки дитини, що заважають їй нормально спілкуватися і тягнуть у віртуальний світ чи навпаки. Вирішувати це питання потрібно не вольовим рішенням батьків, а консультацією з дитячим психологом.
Зниження концентрації.
Більшість сучасних додатків вимагають уміння швидко переключати увагу та тримати в пам’яті безліч дрібних параметрів. Так, у сучасному житті це буває корисним, але користь старої-доброї концентрації ніхто не скасовував. А в сучасних дітей із нею, на жаль, проблема. Якщо Ви хочете цього уникнути – варто відразу забути про всі поради, засновані на «заборонити», «обмежити» та «контролювати». «Покоління альфа» заборон не сприймає і вони – найкращий спосіб, аби назавжди налаштувати дитину проти себе. Сучасні психологи вже давно виступають за розумний підхід до виховання, без намагань подавити дитину своїм авторитетом. Тут працюють інші підходи.
Зайнятість.
Якщо в дитини весь день розписаний ледь не по хвилинах, при тому реально корисною і цікавою йому діяльністю? то у вільний час йому захочеться розслабитися, а не навантажуватися зайвий раз із допомогою гаджета.
Особистий приклад.
Не варто сподіватися, що дитина сама відмовиться від використання гаджетів, якщо її батьки буквально не випускають їх із рук. Тому доведеться демонструвати особистий приклад. І, щонайменше, пояснювати – коли саме ви працюєте, а коли просто розважаєтеся. Але без обману – діти його дуже відчувають.
Користь.
Будь-який пристрій можна використовувати розумно. Існує як чимало корисних додатків, із допомогою яких можна навчитися чомусь новому, так і маса цікавих освітніх каналів, де людською мовою пояснюють складні речі. Це принаймні корисніше, ніж черговий стрім із майнкрафту чи б’юті-блог.
Розуміння.
Дитина повинна знати про всі небезпеки, які зачаїлися в гаджетах, і розуміти чим вони загрожують. Але все це потрібно пояснювати. Про віруси, про сайти для фішингу та майнінгу, про «контент для дорослих». Не забороняти, а саме пояснювати. Тільки так можна зберегти і авторитет, і нормальні відносини. І слід пам’ятати: діти повинні вміти гратися з дітьми та вміти ставити запитання дорослим. Діти, які годинами зайняті своїми гаджетами не вміють ані першого, ані другого.
Пропонуємо нижче подивитись відеоролики про гаджетозалежність
Правила для батьків, які допоможуть захистити дитину від небезпек в Інтернеті.
1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.
Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.
Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.
2. Використовуйте будильник або таймер для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.
Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті.
Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.
3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус, перевіряйте журнал браузера (журнал відвідуваних сайтів).
Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, який налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, який технічно є незахищененим.
Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.
Функції батьківського контролю інтегровані в операційні системи Windows 7 та Windows 10, вам залишається тільки налаштувати їх.
Про програми для батьківського контролю, безпечні пошукові системи, можна детальніше прочитати тут
4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.
Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках – якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині – довговічні.
5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.
У житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин – щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.
6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн.
Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.
Як навчити дітей відрізняти правдиву інформацію
Слід пояснити дітям, що потрібно критично ставитися до даних, які вони отримують з Інтернету, адже опублікувати там інформацію може будь-яка особа.
Навчіть дитину аналізувати та перевіряти все те, що вона бачить у Мережі.
Як це пояснити дитині
- Починайте пояснювати дитині, коли вона ще порівняно мала. Адже сьогодні навіть дошкільнята успішно користуються Інтернетом, отже, потрібно якомога раніше навчити їх розрізняти правдиву і неправдиву інформацію.
- Не забувайте розпитувати дитину про те, що вона бачила або читала в Інтернеті. Почніть з обговорення того, для чого слугує той чи інший сайт.
- Переконайтеся, що дитина може самостійно перевірити прочитану в мережі інформацію, звернувшись до інших джерел, наприклад, знайшовши інформацію на інших сайтах, у газетах або журналах. Привчіть дитину радитися з вами, не відмахуйтеся від дитячих проблем.
- Поясніть дітям, що таке расизм, фашизм, міжнаціональна та релігійна ворожнеча. Незважаючи на те, що таку інформацію можна заблокувати за допомогою спеціальних програмних фільтрів, не варто сподіватися, що фільтр здатен заблокувати абсолютно всі сайти, які її містять.
Виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства
Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один із небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.
Подібні суїцидальні спільноти називаються «Синий кит», «Тихий дом», «Разбуди меня в 4:20». Відтак у всіх членів спільнот на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.
Працюють дані спільноти наступним чином.
Для того, аби вступити в такі групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.
Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.
Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання та час, який надається на його виконання). Виконання кожного завдання потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.
Всього дається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).
Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.
Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.
Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.
Нижче наведено список ознак, за якими батьки можуть зрозуміти, чи знаходиться їх дитина в подібній групі смерті. Насправді їх, звичайно, набагато більше. Пропонуємо основні.
- Підліток весь час хоче спати, хоча лягає вчасно.
- Ви помічаєте, що він був активний у соціальних мережах у 4-6 годин ранку.
- Підліток перестає нормально харчуватися. Запевняє, що він «товстий».
- Весь час малює метеликів і китів.
- З кухні раптом пропадає ніж.
- На руках вашої дитини з’являються порізи.
- На руках і ногах підлітка з’являються малюнки у вигляді шрамів.
- У списку його контактів в Skype виникають невідомі вам люди з «фашистськими» прізвищами на кшталт «Рейх».
- Ваша дитина захоплюється розгадуванням сатанинської символіки.
- На особистій сторінці «ВКонтакте» підліток викладає «суїцидальний» контент.
Щоб попередити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:
– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;
– перевіряти шкіряні покрови дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;
– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;
– звертати увагу на коло спілкування дитини;
– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
– обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
– встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.
Основні правила безпечної поведінки в Інтернеті для підлітків
- Небажано розміщувати персональну інформацію в Інтернеті. Персональна інформація – це ваше повне ім'я, прізвище, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти, домашня адреса, фото з вами і т.д.
- Якщо ви публікуєте фото чи відео в Інтернеті, їх може подивитися кожен. Зважайте на це.
- Не відповідайте на спам (небажану електронну пошту).
- Не відкривайте файли, які надіслали невідомі вам люди. Ви не можете знати, що насправді міститься у цих файлах – там можуть бути віруси або фото, відео з «агресивним» змістом.
- Пам’ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають.
- Якщо поруч з вами немає когось із дорослих, яким ви довіряєте і які можуть вас захистити, не зустрічайтесь в реальному житті з людьми, якими ви познайомились в Інтернеті. Якщо ваш віртуальний друг справді той, за кого себе видає, він спокійно зреагує на вашу турботу про власну безпеку.
- Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо вас хтось образив.
- Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
- Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
- Не скачуйте та не встановлюйте програми з неофіційних сайтів. Такі програми можуть містити віруси та програми-шпіони, троянскі коні (програми для викрадення паролів).
- Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
- Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
- Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
- Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
- Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
Інтернет-загрози
1. Тролінг — це такий вид взаємодії в онлайн-дискусіях (на форумах, у групах новин, соц. мережах та ін.), коли взаємодія націлена на провокацію у читачів емоційної відповіді, емоційної реакції, емоційних аргументів, образ і тривалих марних дискусій, флейму, нагнітання конфліктів для реалізації цілей інтернет-троля.
Для «тонкого» тролінгу притаманне вирізнення глибокими знаннями в галузі психології, психології маніпулювання, що дає їм змогу впливати на людей за допомогою витончених механізмів впливу, особливо під час діалогів (полілогів) у дискусіях.
Тролінг може свідчити про латентну агресію, про страждання комплексом неповноцінності, про невпевненість у собі (у мережі троль дозволяє собі те, чого не може дозволити у реальному житті), розчарованість чи втому від повсякденності, або їх метою є позбутися негативних емоцій та перешкоджати конструктивній дискусії, — а може слугувати і потужною маніпулятивною зброєю в руках бійців інформаційних війн через цілеспрямоване розпалювання конфліктів, що використовується з метою штучного формування громадської думки (в тому числі через нав'язування учасникам основних кліше пропаганди, дезорієнтації і навіть «зомбування» звичайних читачів. В першому випадку тролі отримують моральне задоволення, в другому — матеріальну винагороду за «роботу».
2. Маніпуляція свідомістю дитини в Інтернеті.
- 86% здобувачів освіти користуються Інтернетом щодня;
- лише 4% учнів не користуються Інтернетом взагалі;
- 5 год/добу в середньому проводять в Інтернеті діти.
Психологи наголошують на глобальній проблемі, суть якої полягає в наступному: користуючись Інтернет-простором, здобувачі освіти хочуть отримати від цього лише задоволення на противагу розвиваючій інформації і тому не вміють відбирати і оцінювати контент.
У зв’язку з цим існують наступні ризики розвитку особистості:
- порушення критичного ставлення до себе і своїх вчинків, втрату раціональності та цілеспрямованості поведінки;
- неспроможність особистості адекватно і раціонально моделювати своє майбутнє, не реалістичність її планів, занадто високі домагання і надмірну безкомпромісність у виборі життєвих цілей;
- пасивність, дефіцит емоційної енергії в реальному житті, емоційні скутість та байдужість щодо реальних стосунків.
Не меншу загрозу для дітей та підлітків становлять комп’ютерні ігри та мобільний контент, частина з який має антисоціальний характер і пропагує насилля, секс, брутальну мову тощо. Як стверджують психологи, насильницькі відео і комп’ютерні ігри можуть розвинути в молоді агресивність. Зокрема, вчені виділяють основні наслідки демонстрування сцен насильства на розвиток особистості:
- імітація, яка збільшує частоту насильницьких дій у реальному житті під впливом медіа;
- агресія – формування особистісних рис глядача, схильного до насильницьких дій;
- залякування – відчуття страху і зростання тривожних станів, які пригнічують розвиток особистості.
Левову частку часу в Інтернеті забирають соціальні мережі, і саме вони можуть приховувати найсерйозніші загрози для дітей та підлітків.
Сучасні дослідження виявили, що: 87% батьків вважають, що саме вони повинні навчати дітей правилам безпеки користування Інтернетом. Однак лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина. Причини різні – хтось не знає, які ресурси можуть бути небезпечними, а хтось не вміє користуватися журналом відвідування сайтів.
За дослідженнями інституту психології ім. Г. С. Костюка:
Відповідно, головні небезпеки можна окреслити таким чином: розмови на тему сексу, «чіпляння» до дітей в Інтернеті; торгівля дітьми, вербування; переслідування, залякування; виманювання інформації про дитину, сім’ю, статки.
3. Кібер-булінг (Інтернет-цькування)
Суперечки, або флеймінг (від англ. flaming – пекучий, гарячий, полум’яний) – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіш за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах в соцмережах, інколи перетворюється в затяжну війну. На перший погляд, флеймінг – це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань, особливо на тому проміжку часу, коли вона не знає, хто серед учасників яку займе позицію, наскільки її позиція буде підтримана значущими учасниками.
Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс - повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації. На відміну від перепалки, атаки більш тривалі і односторонні. В чатах чи на форумах (місця розмов у інтернеті) нападки теж трапляються, в онлайн - іграх нападки найчастіше використовують гріфери (grieffers) – група гравців, які за мету ставлять не перемогу в певній грі, а руйнацію ігрового досвіду інших учасників.
Обмовлення, зведення наклепів (denigration) – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад, «хто є хто», або «хто з ким спить» в класі, школі), створюються спеціальні «книги для критики» (slam books), в яких розміщуються жарти про однокласників, де також можуть розміщуватись наклепи, перетворюючи гумор на техніку «списку групи ненависті», з якого вибираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.
Діссінг (англ. Dissing) називають передачу або публікацію компрометуючої інформації про жертву онлайн. Це робиться з метою зіпсувати репутацію жертви або нашкодити її відносинам з іншими людьми.
Хеппіслеппінг (англ. Happy slappying) - зйомка роликів, в яких агресори б'ють жертву або знущаються над нею, щоб розмістити відео в Інтернеті. Даний вид насильства останнім часом набрав неабиякого поширення в Україні.
Фрейпінг (англ. Fraping) - отримання доступу до облікового запису людини (взлом) в соціальних мережах для розміщення сумнівного контенту від його імені, ведення діалогів або образи інших користувачів.
Злом акаунтів у соціальних мережах незаконний. Покарання за несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж - аж до позбавленням волі до 3 років.
Самозванство, втілення в певну особу (impersonation) – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді. Особливо небезпечним є використання імперсоналізації проти людей, включених до «списку груп ненависті», адже наражає на реальну небезпеку їхнє життя.
Кетфішінг (англ. Catfishing) - створення копії профілю жертви в соціальних мережах на основі вкрадених фотографій і інших особистих даних.
Кіберпереслідування (кіберсталкінг) – це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто пересувається без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт спроб зґвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, злочинець отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення майбутнього нападу.
У «класичному» варіанті:
- кіберпереслідування веде одна людина з одного або декількох джерел, проте все частіше схема починає нагадувати ботмережі. Скажімо, переслідувач може викласти фотографії на сайті знайомств і повідомити телефонний номер, в результаті чого переслідуваний користувач отримає масу небажаних дзвінків від незрозумілих особистостей. Мотивом для використання чужих персональних даних може бути якраз кіберпереслідування.
Особливо тяжкий випадок кіберпереслідування:
- тривале цілеспрямоване переслідування жертви зловмисником-маніяком самими різними способами. Злочинець розсилає повідомлення з погрозами заподіяння тілесної шкоди або вбивства, тероризує об'єкт на улюблених сайтах і соціальних мережах. Наприклад, він може опублікувати там реальні дані про жертву чи наклеп. Ці переслідування часто переносяться в реальне життя - жертву починають мучити телефонними дзвінками, записками з погрозами.
«Кібердіставання» вельми актуально для дітей та молоді. Дитина або підліток «завалюється» SMS-ками з образами, погрозами, йому пересилають непристойні фотомонтажі з його участю. А іноді й не тільки йому, у нього постійно зламують поштову скриньку і міняють паролі. Такі дії з боку кіберпереслідувача є протизаконними. І якщо потерпіла дитина звернеться за допомогою до компетентних органів, то зловмиснику загрожує кримінальне покарання.
Відчуження (остракізм), ізоляція. Будь-якій людині, особливо в дитинстві, притаманно сприймати себе або в якійсь групі, або поза нею. Бажання бути включеним у групу виступає мотивом багатьох вчинків підлітків. Виключення із групи сприймається як соціальна смерть. Чим в більшій мірі людина виключається із взаємодії, наприклад, в грі, тим гірше вона себе почуває і тим більше знижується її самооцінка. У віртуальному середовищі виключення також наражає на серйозні емоційні негаразди, аж до повного емоційного руйнування дитини. Он-лайн відчуження можливе в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів. Кіберостракізм проявляється також через відсутність швидкої відповіді на миттєві повідомлення чи електронні листи.
Секстинг -інтимне листування й пересилка фото інтимного характеру.
Спочатку вам може показатись, що ви знайшли того самого єдиного (ту саму єдину), про якого (про яку) мріяли все життя. Ви тривалий час спілкуєтесь і здається, що немає в світі кращої людини ніж він (вона). Проходить час і ця особа просить вас надіслати фото особистого характеру (де ви відверто одягнуті або взагалі без одежі), мало того, він (вона) надсилає вам свої фото першим (першою). Ви залюбки погоджуєетесь і надсилаєте цій особі різні свої відверті фото і, можливо, відео. А через деякий час ваш омріяний хлопець (дівчина) починає вас шантажувати, вимагаючи гроші (часто - не малі), взамін того, що ваші фото не будуть оприлюднені в соцмережах і ваші друзі та однокласники не побачать їх. Ви погоджуєтесь, перераховуючи цій особі вказану суму. Але на цьому злочинець не зупиняється, вимоги продовжуються і кожен раз він каже, що це останній переказ і від вас відстануть, але ні. Ви опиняєтесь практично в безвихідному положенні. Знижується ваша самооцінка, руйнується нервова система. Якщо ви стали жертвою секстингу - не пересилайте гроші ні в якому разі. Розкажіть батькам або іншим дорослим, яким довіряєте, зверніться по допомогу до компетентних органів.