Після оголошення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року ніхто навіть не міг подумати про відновлення навчання, враховуючи загрозу життю і здоров’ю учасників освітнього процесу.
Але час розставив усе на свої місця. Пристосовуючись до нових умов життя, педагогічний колектив Війтівського опорного закладу зрозумів, що ми живемо в нелегкий час, але кожен із нас на своєму місці повинен робить усе можливе якісно, професійно, з любов'ю, з думкою про тих, для кого працює і прагне зробити все можливе аби діти могли отримати якісне навчання, бо лишати дітей права на освіту не можна.
Чим ближче 1 вересня, тим частіше і гарячіше звучить суперечка: яким буде новий навчальний рік? Онлайн чи офлайн? У соцмережах можна прочитати типові аргументи "за" та "проти". На 100% це не ясно і досі. Звісно, всі прагнуть працювати офлайн, знову повернутися до шкіл, до своїх класів, але, на жаль не все просто.
Якщо ж батьки виступатимуть проти того, аби їхня дитина вчилася очно, то заклад намагатиметься дібрати ту форму навчання, яка влаштовуватиме всіх. Можливо, паралельно з офлайн-навчанням вдасться організувати і онлайн, тож батьки зможуть обирати.
Важко, але в той же час і приємно усвідомлювати, що досвід, напрацьовані технології, методи та прийоми які ми отримали під час карантинних обмежень, стали основою для побудови дистанційного навчання під час воєнних дій. Але ніщо не може замінити очного навчання, особливо для молодшої школи, бо дистанційне навчання не можна назвати повноцінним та ефективним,. Тому ми зацікавлені в тому, аби вжити всіх необхідних заходів для того, щоб діти пішли до класів.
На сьогоднішній день освітянам кинуто виклик – виклик війною. Щоб продовжити навчання, необхідно шукати нові рішення, які б допомогли отримати якісну освіту, зберегти життя та здоров'я здобувачам освіти. В умовах воєнного стану наш заклад в найкоротші терміни адаптувався до подій, що відбуваються, для того, щоб виконувати свій основний обов’язок ― забезпечувати освітній процес.
Уроки, на жаль, можуть перериватися повітряними тривогами. Що робити в такому випадку? Так, потрібно негайно йти до укриття, які мають відповідати усім вимогам безпеки. Відповідні рекомендації вже надають спеціалісти ДСНС України.
Війтівському навчальному закладу пощастило: у нас є підвальні приміщення, при чому в гарному стані, які мають три входи – зі школи та з двору.
Цього року ми під час ремонту основні зусилля зосередили на облаштування простого укриття. Стіни побілили, перевірили вентиляційні шахти та освітлення. Це приміщення в школі використовувалось впродовж багатьох років як тир та кімнати відпочинку для дітей групи продовженого дня. Тому затишні, одомашнені: маємо тут парти, стільці, лавочки для сидіння. Потрібно створити запаси медикаментів на випадок, якщо дітки будуть тривалий час перебувати в укриттях або комусь знадобиться допомога, дообладнати туалетом, забезпечити відповідну кількість місць, запаси води та їжі.
Плануємо на початку навчального процесу для дітей провести навчання з евакуації до укриття, уроки безпеки та візуалізацію шляху до безпечних місць в закладі освіти.
Система оповіщення уже відпрацьована: впродовж останніх восьми років, відколі триває агресія росії проти нашої країни, кілька разів на рік проводилися тренування з евакуації учасників навчального процесу по сигналу тривоги. Учні добре знають шляхи евакуації, плани яких розміщені в кожній класній кімнаті та на коридорах.
Класні керівники проводили з дітьми бесіди про те, як себе поводити під час повітряної тривоги: не панікувати, не тривожитись, бути впевненими, що поряд дорослі, які нададуть необхідну допомогу.
Повітряна тривога може тривати протягом кількох годин і кожна дитина по своєму реагує на стрес. Тому батьки повинні подбати, щоб у дітей були улюблені іграшки, смаколики, цікаві ігри, пазли, які могли б заспокоїти, зайняти їх. Доречно буде принести також теплі пледи.
Одним із важливих напрямків роботи педагогів закладу є психологічна підтримка учнів, батьків та колег. Такий підхід дає можливість здобувачам освіти відчувати школу місцем, де їх почують, зрозуміють, нададуть допомогу.
Наразі головне для нас – емоційне й фізичне здоров'я учнів, їх батьків, працівників. Усе інше ми надолужимо, повторимо, довчимо, адже ми хочемо і вміємо вчитися!
Останні події нашої новітньої історії спонукають усвідомити, що у нас немає іншого вибору – вистояти, перемогти, відродитися і допомогти іншим. Ми всі проходимо через випробування. Особливо гостро відчувають це діти, адже їм належить майбутнє нашої держави. Обов’язково настане день нашої Перемоги. Справжньої, нашої, омріяної. І це буде найкращий день в житті. Віримо! Чекаємо!
