Війтівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
офіційний веб-сайт
c. Війтівка, Бершадський р-н,
вул. Соборна, 101
(04352) 43-766
viytivska_school@ukr.net

Війтівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

офіційний веб-сайт
МЕНЮ

Ласкаво просимо до блогу асистента вчителя в інклюзивному класі
Дунаєвської Світлани Дмитрівни і учениці 3-А класу Криворуки Марійки

mariyka

Зміст

Ресурсна кімната
Методичні рекомендації
Інклюзивна освіта
Поради спеціалістів
Фотогалерея

У Війтівській ЗОШ І-ІІІ ступенів є два інклюзивних класи – 3-А і 2-А. На інклюзивній формі навчаються Криворука М. учениця 3-А класу та Шевчук А. учениця 2-А класу. З цими дітьми працюють класний керівник 3-А класу Маценко О.П. та асистент Дунаєвська С.Д., класний керівник 2-А класу Андрейцова Г.І. та асистент Рудик Л.М.

resursna kimnata1resursna kimnata2

Ресурсна кімната (натисніть на фото для збільшення)

«Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912 «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання ») джерело.

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивне навчання:

  • Ґрунтується на правах людини і принципах рівності.
  • Спрямоване на всіх дітей і дорослих, особливо тих, хто є виключеним з загальної системи навчання.
  • Це процес усунення бар’єрів в системі освіти та системі підтримки.

Основа інклюзивного навчання

Всі учні:

  • Можуть навчатися різними методами і в різний період часу.
  • Мають індивідуальні здібності й особливості.
  • Хочуть відчувати, що їх розуміють і цінують.
  • Мають різне походження і бажають, щоб їх відмінності поважалися.
  • Пізнають скрізь.

Хто такі діти з особливими потребами?

Термін «діти з особливими потребами» стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращання здоров’я, розвитку, навчання, якості життя, участі в громаді, тобто включення. Сьогодні в Україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами.

Що таке інвалідність?

«Інвалідність» розглядається як «нормальне» явище, яке базується на життєвому досвіді, з системною вірогідністю прояву серед населення будь якої країни, регіону. Інвалідність за природою може бути постійною або тимчасовою.

  • Люди з інвалідністю та їхні сім’ї мають такі ж самі права на соціальну і економічну участь в житті суспільства.
  • Соціальне і фізичне середовище повинні бути модифіковані задля рівної участі всіх.
  • Політика і практична діяльність повинні відображати цінності рівності і правовий підхід.

З прийняттям Конвенції ООН про права людей з інвалідністю було визнано єдиний підхід до трактування цього поняття: «інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі. Інвалідність – поняття яке еволюціонує». Конвенція прописує динамічний підхід, що дозволяє певні адаптації із збігом певного проміжку часу та в різних соціально — економічних обставинах.

Наше бачення інклюзивного навчання:

Інклюзивне навчання означає, що всі учні отримують освіту в звичайних класах. Це не означає, що учень не може залишити клас з якихось певних причин. Кожен учень може отримати індивідуальну допомогу з того чи іншого предмету.

Якщо система освіти є інклюзивною, це не означає, що учні можуть розподілятися по групам за своїми характеристиками в окремих класах на цілий день або пів дня. В інклюзивному класі можливості створюються для всіх учнів з тим, щоб вони навчалися разом.  Інклюзивне  навчання не розділяє учнів у класі.

Переваги інклюзивного навчання:

Всі діти отримують користь від інклюзивного навчання. Воно дозволяє їм:

  • Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти.
  • Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.
  • Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.
  • Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
  • Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
  • Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
  • Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Спільні дії в просуванні інклюзивного навчання:

  • Приймати всіх дітей до загальноосвітніх шкіл та шкільного життя.
  • Надавати всебічну допомогу учням з особливими потребами,  їх одноліткам та  вчителям в разі потреби.
  • Дивитися на кожного учня з огляду на те, що він може, а не на те, що він не може.
  • Створювати навчальні цілі згідно індивідуальних можливостей кожної дитини беручи до уваги, що діти можуть мати різні навчальні цілі, але навчатися разом в класі.
  • Переобладнати школи і класи з тим, щоб вони зосереджували увагу на потенціалі кожної дитини.
  • Сприяти сильному лідерству в особі директора школи і адміністрації
  • Сприяти  підготовці  вчителів, які ознайомлені з різними методами викладання.
  • Формувати команду — директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів та інший персонал, що працюють разом у визначенні найефективніших шляхів надання якісної освіти в інклюзивному середовищі.
  • Підтримувати виважене ставлення до батьків, особливо до мрій батьків та цілей щодо майбутнього їхніх дітей.

metod

ІНКЛЮЗІЯ В ОСВІТІ

Мета інклюзії в освіті полягає у ліквідації соціальної ізольованості (виключення), що є наслідком негативного ставлення до поняття різноманітності. Відправною точкою цього поняття є переконання, що освіта є одним із основоположних прав людини і основою для більш справедливого суспільства.

На міжнародній конференції ООН з питань освіти, науки і культури «Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє», яка проходила у Женеві у 2008 р., відмічалося, що запровадження інклюзії в освітній сфері є не другорядним, а центральним питанням для забезпечення високоякісної освіти і створення більш інклюзивних суспільств.

Інклюзивна освіта – термін, який вперше прозвучав у Саламанкській деклараціїпро принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб з особливими потребами, яка була прийнята на Всесвітній конференції з питань освіти осіб з особливими потребами у червні 1994 року. Саме цей документ і став першим міжнародним документом, який наголосив на необхідності проведення освітніх реформ у напрямі інклюзивної освіти. У зверненні до всіх урядів наголошується, що пріоритетним з точки зору політики та бюджетних асигнувань має бути «реформування системи освіти, яке б дало змогу охопити навчанням усіх дітей, незважаючи на індивідуальні відмінності та труднощі; законодавчо визнати принцип інклюзивної освіти, який полягає в тому, що всі діти перебувають у звичайних школах, за винятком тих випадків, коли не можна вчинити інакше; всіляко заохочувати обмін досвідом з країнами, що мають інклюзивну систему навчання; сприяти участі батьків, громад, громадських організацій осіб з інвалідністю в процесах планування та прийняття рішень, що стосуються задоволення особливих навчальних потреб; всіляко сприяти розробці стратегій діагностування та визначення особливих потреб у дітей, а також розробляти науково-методичні аспекти інклюзивного навчання; значну увагу варто приділити підготовці педагогів до роботи в системі інклюзивної освіти».

В основі терміну «інклюзивна освіта» лежить соціальна модель розуміння інвалідності, яка трактує інвалідність, як поняття, яке еволюціонує, і є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення здоров`я, і бар`єрами, що існують у зовнішньому середовищі і яка заважає їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Соціальна модель розуміння інвалідності стала альтернативою медичній моделі розуміння інвалідності, яка в першу чергу була спрямована на корекцію розвитку осіб з особливостями психофізичного розвитку чи осіб з особливими потребами.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію учнів, але в той же час створює відповідні умови для отримання якісної освіти для таких дітей. Інклюзивна освіта визнає, що всі діти можуть повноцінно навчатися, а їх відмінні особливості гідні поваги та є джерелом навчального досвіду для усіх учасників навчально-виховного процесу.

Інклюзивна освіта – це освітня технологія, яка передбачає навчання й виховання дітей з особливими потребами у звичайному навчально-виховному закладі, де створені відповідні умови для забезпечення максимальної ефективності навчального процесу.

Для України інклюзивна освіта є педагогічної інновацією і в той же час вимогою не лише часу, а й з моменту ратифікації Конвенції ООН про права інвалідів – одним із міжнародних зобов`язань держави.

ЮНЕСКО розглядає інклюзію як динамічний процес, який полягає в позитивному ставленні до різноманітності учнів у навчальному середовищі, сприйнятті індивідуальних особливостей розвитку дитини не як проблеми, а як можливостей для розвитку. Тому рух у напрямі інклюзії – це не тільки технічна або організаційна зміна, але і певна філософія в освіті.

Таким чином, для розуміння інклюзії мають значення чотири ключові аспекти:

1.  Інклюзія – це процес. Її слід розглядати як неперервний пошук ефективних способів врахування питання багатоманітності. Інклюзія навчає співіснувати з відмінностями, які розглядаються як стимул для заохочення дітей і дорослих до навчання.

2.  Інклюзія спрямована на виявлення й усунення бар`єрів. Вона передбачає збір, узагальнення і оцінку інформації з великої кількості різних джерел з метою вдосконалення освітньої політики і практики, заохочення дітей і дорослих до навчання.

3.  Інклюзія створює умови для присутності, участі та досягнень усіх учнів. Термін «присутність» означає місце навчання дітей і те, наскільки регулярно вони його відвідують. Термін «участь» описує якість їхнього навчального досвіду і тому вимагає врахування думок тих, хто навчається. Термін «досягнення» стосується не лише результатів тестів чи екзаменів, а охоплює також результати навчання в межах усіх навчальних планів і програм (curriculum).

4.  Інклюзія вимагає підвищеної уваги до дітей «групи ризику», для яких існує вірогідність виключення чи низької успішності. Йдеться про моральний обов`язок вести ретельне спостереження за групами учнів, які за статистикою найчастіше потрапляють до «групи ризику», і, за потреби, вживати заходів для забезпечення їхньої присутності, участі та досягнень у системі загальної освіти.

Інклюзія як освітня концепція постійно розвивається, і є вкрай важливою для формування політики й стратегій, спрямованих на усунення причин і наслідків дискримінації, нерівності та виключення.

Важливим для розуміння інклюзії в освіті є інструмент моніторингу «Індекс інклюзії», який був розроблений у 2006 році британськими вченими Мелом Ейнскоу та Тоні Бутом за участю групи британських педагогів, батьків, працівників управлінь освіти, учених і представників громадських організацій людей з інвалідністю. На сьогодні «Індекс інклюзії» перекладений на 34 мови і використовується у 15 країнах світу. У 2011 році «Індекс інклюзії» був перекладений на українську мову і, після його апробації, був схвалений для використання у дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України Науково-методичною комісією з професійної педагогіки, психології та змісту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

На сьогодні немає спільної узгодженої термінології категорій дітей з інвалідністю та/або особливими освітніми потребами як на міжнародному, так і на національному рівні. Так, в українському законодавстві використовуються різні терміни: «діти/люди з порушеннями розумового та/або фізичного розвитку», «діти/люди з неповносправністю», «діти/люди з розумовою відсталістю», «особи з особливими потребами», «діти з особливостями психічного та фізичного розвитку» тощо.

Проте, керуючись засадничими принципами соціальної моделі розуміння інвалідності та останніми документами Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України у сфері інклюзивного навчання, пропонується до використання термін «діти (учні) з особливими освітніми потребами». Даний термін — special education needs (SEN) — також широко використовується країнами-членами Організації економічного розвитку та співпраці й ураховує дітей, які мають труднощі в навчанні, що пов’язані з порушеннями психофізичного розвитку, та дітей із соціально вразливих груп.

9 відео і 6 посібників про інклюзію, які можна використовувати на уроці

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

Інклюзивна освіта дає можливість усім учняму повному обсязі брати участь у житті колективу дитячого садка, школи, дошкільному та шкільному житті.

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносить необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівні можливості.

ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ:

  • Діти навчаються разом у звичайній школі.
  • Поліпшується моторний, мовний, соціальний, емоційний розвиток дитини.
  • Діти отримують можливість жити разом з батьками.
  • Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
  • Навчання проводиться з орієнтацією на здібності та інтереси дітей.
  • У дітей є можливість для налагодження дружніх стосунків з ровесниками.
  • Діти з особливими потребами отримують ефективну освіту, щоб жити повноцінним життям. 

ПЕРЕВАГИ ДЛЯ ДІТЕЙ БЕЗ ОСОБЛИВИХ ПОТРЕБ:

  • вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;
  • налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;
  • вчаться співробітництву;
  • вчаться поводитися нестандартним чином, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
  • Переваги для родин:
  • Батьки отримують інформацію про типовий і атиповий розвиток дітей.
  • Родини одержують підтримку з боку інших батьків.
  • Батьки беруть активну участь у визначенні навчальних цілей і завдань для дітей.
  • Всі батьки стають частиною шкільної спільноти.

Поради спеціалістів

Усі діти приходять в цей світ, щоб пізнавати його, але всі вони різні. Ми не можемо вплинути на те, якою саме народиться дитина – ми можемо лише співпрацювати з природою, щоб дозволити малюку  розвинутися відповідно до його потенціалу та до його внутрішньої таємниці. Ми повинні простягнути руку допомоги тим, хто цього потребує, із розумінням сприйняти їх такими, якими вони є, проникнутись їхнім світом і допомогти їм разом з усіма пізнавати, розвиватись і навчатись.

За останні роки значно збільшилась кількість дітей, які мають проблеми зі здоров`ям. А батьки заклопотані щоденними турботами та засліплені бажанням  якнайкраще матеріально забезпечити своє дитя, не помічають очевидного, що їхня дитина відрізняється від своїх однолітків: пізніше почала сидіти, стояти, говорити перші слова.

Важливо звернути увагу на те, як дитина спілкується з дорослим: чи вміє вона слухати і виконувати його завдання, чи може зосередитись на якомусь спільному з дорослим занятті, грі, чи може в разі труднощів скористатися допомогою і далі успішніше продовжувати заняття. 

У батьків здебільшого немає можливостей для порівняння розвитку своєї дитини з розвитком інших дітей. Вони до поведінки, знань та пізнавальних можливостей дітей у дошкільному віці, чомусь, ставляться значно менші вимоги, ніж у шкільному.  Усе це й призводить до втрати дорогоцінного часу, а необхідно якнайраніше звертатись до спеціалістів. Саме тому, будьте уважні до своїх чад: не зі сліпою любов’ю, а зі здоровим глуздом, спостерігайте за розвитком та поведінкою ваших малюків.  Якщо ви вчасно виявите проблему, тим швидше ваша дитина отримає кваліфіковану допомогу.

Дорогі батьки, не припускайтесь помилки! Приділяйте більше уваги розвитку вашого чада в дошкільному віці, не сподівайтесь, що вона «переросте», «виправиться», «дорозвинеться».

Якщо дитина відвідує заклад дошкільної освіти, потрібно цікавитись та  з`ясувати з вихователем, чи засвоює малюк програмовий матеріал, які має труднощі, чи вміє гратися з товаришами, виконувати доручення. Якщо в процесі гри дошкільник імпульсивний, спочатку робить, а потім тільки починає думати, якщо активність на заняттях не завжди цілеспрямована – йому важко зосередитися на своїй діяльності, не розуміє з чого почати, як продовжити розпочату справу, швидко відволікається. Ці особливості, а тим більше їх поєднання вже можуть виявитися тривожним сигналом неблагополуччя у розвитку вашого малюка.

Держава не стоїть осторонь у вирішення  таких проблем. У закладах  освіти функціонують інклюзивні  класи для дітей з особливими освітніми потребами, де надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові  послуги кваліфікованими спеціалістами: вчителями, асистентом вчителя, практичним психологом, вчителем-дефектологом, вчителем-логопедом.

Діти з особливими освітніми потребами – це діти які мають відхилення психофізичного розвитку внаслідок порушення діяльності одного чи кількох аналізаторів (зорового, слухового, рухового, мовленнєвого) а також внаслідок органічного ураження центральної нервової системи і потребують забезпечення додаткової корекційної підтримки в навчанні, що може бути надана дитині в умовах загальноосвітнього закладу освіти.

Основні види порушень психофізичного розвитку дітей дошкільного віку:

  • Затримка психічного розвитку (ЗПР) виражається в уповільненому темпі  дозрівання різних психічних функцій.
  • Ранній дитячий аутизм – це неврологічний розлад, який порушує здатність дитини до усного спілкування.
  • Порушення мовлення (найпоширенішим порушенням мовленнєвого розвитку є дислалія) – порушення звуковимови, не пов’язане з вадами слуху чи розумового розвитку.
  • Порушення опорно-рухового апарату (ДЦП) часто поєднуються з розладами мовлення, нерідко зі зниженням інтелекту.

Освітній процес в групі, де є дитина з особливими освітніми потребами, організований таким чином, щоб максимально врахувати її індивідуальні потреби та психологічні особливості.  Освітній простір в дитячому садку передбачає особистісно-зорієнтовані методи навчання, а це означає індивідуальний підхід до кожної дитини з урахуванням всіх її індивідуальних особливостей: здібностей, особливостей розвитку, типу темпераменту, стану сімейної культури тощо. Час виникнення, глибина, особливості проявів відхилень у психічному розвитку дітей різні. Батькам, педагогам дуже важливо вчасно помітити та докласти зусиль для їх усунення протягом перших шести років життя, оскільки цей час є визначальним для майбутнього успішного навчання дитини в школі та в усьому її подальшому житті.

Батьки, памятайте, що це ваша дитина, і це найголовніше!  Можливо, його розвиток буде відрізнятись від розвитку інших дітей. Але це не означає, що він менш цінний, менш повноцінний і менше потребує уваги та любові. Любіть свою дитину і отримуйте задоволення від цього. По-перше – це дитина, по-друге – це особлива дитина, пам’ятайте про це. Поєднання  батьківської любові, терпіння та віри в свою дитину з одного боку,і систематична співпраця зі спеціалістами, гарантують позитивні результати та подолання проблем в розвитку вашої дитини. 

up btn

© 2020. Війтівська ЗОШ. Всі права захищені.